- уродити
- —————————————————————————————уроди́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
уродити — (вроди/ти), оджу/, о/диш, док. 1) перех. Народити. 2) неперех. Дати урожай. 3) неперех. Вирости, дозріти гарним, у добрій кількості (про злаки, овочі, плоди фруктових дерев і т. ін.) … Український тлумачний словник
УРОЖАЙ. — Вост. сл. Образовано от уродити. Уродити представляет собой производное с преф. у в усилительном значении от родити … Этимологический словарь Ситникова
урожай — I Образовано суффиксальным способом от глагола уродити (родити). См. родить. II Образовано отуродити (родити). Буквально – рожденное … Этимологический словарь русского языка Крылова
зароджувати — ую, уєш, недок., зароди/ти, роджу/, ро/диш, док. 1) перех., рідко.Давати початок чиєму небудь існуванню, життю. 2) тільки док., перех. і неперех., розм. Дати плоди, врожай; уродити. || безос … Український тлумачний словник
зроджувати — ую, уєш, недок., зроди/ти, зроджу/, зро/диш, док. 1) тільки док., перех. Те саме, що народити. 2) перех., перен. Бути причиною появи чого небудь; створювати щось. || Викликати в кого небудь якесь почуття. 3) тільки док., перех. і неперех., розм.… … Український тлумачний словник
підродити — ро/дить, док., розм. Те саме, що уродити … Український тлумачний словник
позернитися — и/ться, док. Уродити з гарним, великим зерном … Український тлумачний словник
природити — оджу/, о/диш, док., діал. Уродити … Український тлумачний словник
уроджений — (вро/джений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до уродити. || тільки ж. Уживається при називанні дівочого прізвища заміжньої жінки. 2) Властивий кому небудь від народження; природжений. || Який володіє природним даром в якій небудь галузі.… … Український тлумачний словник
підродити — дієслово доконаного виду уродити про хліб тощо розм … Орфографічний словник української мови